Вперше у Львові













         Перший в Україні парк.

У другій половині XVI століття засновано найстаріший парк в Україні – Єзуїтський (тепер парк ім. І. Франка). Чотириста років тому на цьому місці були міські лани, але пізніше ця земля перейшла у приватні руки. Наприкінці XVI століття  багатий львівський міщанин Ян Шольц-Вольфович заклав тут парк, витративши на його впорядкування 1600 золотих. Згодом він видав свою доньку заміж за італійця АнтоніоМассарі, посла Венеційської республіки у Львові, і парк перейшов до його зятя. Массарі впорядкував парк на італійський манер. 1855 року парк знову перейшов у власність міста, таким чином ставши одним із найстаріших муніципальних парків Східної Європи.

        Перша в Україні друкована книга.

1574 – Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу – «Апостол».
Вигнаний зі столиці Московії реакційним духівництвом першодрукар Іван Федоров прямує до «богоспасенного міста Львова», де у власній друкарні власним коштом з допомогою небагатих львівських міщан видруковує «Діяння та Послання Святих Апостолів». Перша українська книга відзначається великим форматом, різноманітністю та високим рівнем художнього оформлення і поліграфічного виконання. Львівський «Апостол» видрукуваний накладом, досить великим на свій час, – 1 200 примірників. На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України а також Росії, Польщі, Болгарії, США та інших країн.

        Перша в Україні пошта.

У 1629 році італієць Роберто Бандінеллі започаткував у Львові першу в Україні міську пошту європейського зразка, яка регулярно доставляла листи для мешканців міста з усіх куточків Європи.
Польський король Сигізмунд Третій надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул «королівського постмагістра». Львів’яни могли щосуботи відправляти і одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували неймовірно дорого. Папір у ті часи був дуже важкий, тож відправка лише шести грамів кореспонденції, наприклад до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника.

       Перша в Україні пивоварня.

1715 – у Львові засновано першу в Україні пивоварню.
Пиво варили у Львові з найдавніших часів. А перша згадка про цех броварів датується 1425 роком. У другій половині сімнадцятого століття граф Станіслав Потоцький видає свій указ, згідно з яким осілим на приналежних йому землях ченцям-єзуїтам передається у власність ділянка землі з побажанням вибудувати на ній броварню, «щоб пиво варити своє і добре». Таким чином 1715 року на Клепарові постало перше в Україні промислове броварське підприємство. Виготовлене за умов суворого контролю якості продукції отцями-єзуїтами, львівське пиво дуже швидко набуло популярності як у регіоні, так і на далеких теренах Центральної Європи.

       Перший в Україні університет.

1661 – заснування першого в Україні університету – Єзуїтської академії.
За умовами Гадяцької угоди 1658 року між Україною і Польщею, в Україні мали відкритися два православні університети (академії). Один із них розміщувався у Києві, другий повинен був відкритися у Львові. У цих містах вже не могло бути вищих навчальних закладів іншого віросповідання, а отже, єзуїтська колегія мала бути закрита. Добре розуміючи наслідки такого рішення, єзуїти домоглися перетворення своєї колегії на університет. Указ про це підписав король Ян Казимир 20 січня 1661 року, і цей день вважається датою заснування Львівського університету.

       Перша в Україні газета.

1749 року у Львові вийшло декілька номерів першої в Україні газети («KurierLwowski»), а 1776 року почала виходити  газета «GаzettedeLeopol» (тижневик) – перша регулярна газета в Україні.
1811 року у Львові вийшла найстаріша з існуючих зараз в Україні газет і найстаріша з існуючих зараз у світі польських газет «GazetaLwowska», а 1848 року перша в історії газета українською мовою «Зоря Галицька».

      Перший в Україні міський театр.

1776 – у Львові створено перший в Україні постійно діючий міський театр.
1776 року відбулося відкриття першого професійного театру у Львові. Німецька трупа театру під керівництвом Франца Геттрсдорфа складалася з акторів та співаків, невеликого хору та оркестру. Колектив брався за різні жанри: оперу, оперету, комедію, пантоміму, балет. Згодом театральна група розмістилася у скасованому декретом цісаря Йосифа II і перебудованому під театральний зал костелі францисканського монастиря на теперішній вулиці Театральній неподалік середньої школи № 62. Центр львівського театрального життя вирував у цій будівлі аж до побудови 1843 року Скарбківського театру (тепер імені Марії Заньковецької).

       Перша у світі повітряна куля на рідкому паливі.

1784 року у Львові запущено першу у світі повітряну кулю з автоматичним пальником на рідкому пальному для підігріву повітря у балоні. Це сталося усього через дев’ять місяців після польоту кулі братів Монгольф’є, пальним для якої служила солома!





        Перший в Україні готель.

1785 – у Львові засновано перший в Україні готель – «Під римським цезарем».
Близько 1785 року на місці теперішнього Музею етнографії на проспекті Свободи підприємець Йоганн Прешель спорудив триповерхову будівлю – перший львівський готель, який називався «Під римським цезарем». Для будівництва використали цеглу розібраного шпиталю Святого Духа на теперішній площі Івана Підкови. На початку ХІХ століття будинок готелю вважався найбільш імпозантною кам’яницею на Нижніх Валах після Губерніального управління.

       Перший в Україні пам'ятник.

На початку XVIII століття у Львові встановлено пам’ятник польському гетьманові Станіславу Яблоновському – перший пам’ятник в Україні.
Яблонський був захисником Львова від останнього нападу татар 1695 року.
В середині XIX століття монумент перенесли на місце біля теперішнього Національного музею на проспекті Свободи, після чого цю центральну вулицю міста стали називати Валами Гетьманськими. У тридцяті роки XX століття пам’ятник виявився тут зайвим і його перенесли на площу Трибунальську до костелу Єзуїтів, звідки він 1944 року, після заняття Львова Червоною армією, безслідно зник.

       Перша у світі гасова лампа.

1853 року в аптеці «Під золотою зіркою» у Львові, що на вулиці Коперника, фармацевтами Йоганом Зегом та Іґнаци Лукасевичем винайдено першу у світі гасову (нафтову) лампу. Дослідники за наполегливим проханням свого керівника аптекаря Міколяша намагалися добути з нафти спирт, проте несподівано винайшли найраціональніший метод крекінгу нафти. З цього часу гас стає найуживанішим у світі продуктом освітлення, яким навіть зараз, на початку XXI століття, ще користується третина людства.



       Перша в Україні залізниця.

У 1859 році почалося прокладання колії з Перемишля до Львова протяжністю 97,6 км. У Львовi в жовтнi 1861 року завершили будівництво вокзалу, який у майбутньому мав служити відправним центром для чотирьох напрямкiв: зi Львова до Кракова, Чернiвцiв, Бродiв та Пiдволочиська. Перший пасажирський потяг прибув з Перемишля до Львова 4 листопада 1861 року о 14:30. На всiхстанцiях його курсування – в Медицi, Мостиськах, СудовiйВишнi, у Мшанi – поїзд вiталисотнi селян, приїзд «сталевого коня» урочисто зустрічали мiсцевi музиканти.


      Перший в Україні футбольний матч.

14 липня 1894 року у Львові відбувся перший в українській історії футбольний матч.
1894 року у Львові завершили будівництво на території теперішнього Стрийського парку стадіону британського стилю з футбольним полем і трибунами на 7 000 місць. А 14 липня 1894 року тут відбулася визначна подія в історії українського футболу – перший футбольний матч між командами товариства «Сокіл» Львова і Кракова. «GazetaLwowska» повідомляла, що львівські футболісти грали у сірих гімнастичних штанях і білих футболках, а футболісти Кракова – у синіх штанях і білих футболках. Львів’яни перемогли, м'яч на 6-ій хвилині забив у північні ворота учень учительської гімназії Володимир Хомицький.

      Перший в Україні хокейний матч.

1905 – у Львові відбувся перший в історії України хокейний матч за міжнародними правилами.
Завдяки зусиллям Львівського ковзанярського товариства 1908 року у Львові почалися перші тренування хокеїстів. А на початку 1909 року відбувся перший в історії України хокейний матч за міжнародними правилами. З нього почалася славетна ера львівського хокею, представники якого згодом захищали кольори різних збірних. У цей же час відбувається становлення і українського національного хокею в рамках товариства «Україна».

     Перша в Україні національно-релігійна громадська організація.

Львівське успенське ставропігійне православне братство (1540) — братство, національно-релігійна громадська організація православних українських міщан Львова з 80-х рр. 16 ст. до 1788 р. Статут Л. Б. встановлював за братством право зверхності над іншими братствами та контроль за духовенством, у тому числі єпископами. Незабаром Л. Б. домоглося права ставропігії — непідлеглості місцевим православним єпископам. Згодом статут Л. Б. став зразком для ряду православних братств Західної та Правобережної України. Братство організувало у Львові шпиталь — притулок для непрацездатних, подавало матеріальну допомогу своїм незаможним членам. В 1788 р. австрійський уряд ліквідував Л. Б.

     Перший у Україні вищий навчальний заклад технічного спрямування
     «Львівська політехніка»


Львівська політехніка – одна з найдавніших академічних технічних шкіл у Європі і перша на українській землі. Як Технічна академія вона відчинила свої двері 4 листопада 1844 року і її першим директором був Флоріан Шіндлер. Восени 1848 року будинок Технічної академії згорів. В 1849–1850 роках приміщення Академії відбудували, але воно не могло задовольнити галицьку громадськість, оскільки в цей час у країнах Європи відбувалась технічна революція. Підготовку проекту нового приміщення Академії і керівництво його будівництвом доручили архітектору Юліану Захарієвичу, який згодом (14 листопада 1877 року) став ректором. Будівництво головного корпусу Академії тривало 3 роки. У 1877 році Технічну академію перейменували на Політехнічну школу з правами вищого технічного навчального закладу Австро-Угорської імперії. Вона стала складовою європейської технічної науки. У Політехнічній школі навчалися студенти з Росії, Німеччини, Румунії, Франції, Туреччини та інших країн.

    Перший в Україні кінний трамвай (1880)

Уперше питання щодо запуску у Львові кінного трамвая постало наприкінці 1860-х. Вже у 1878 році, коли стало зрозуміло, що без громадського транспорту місто жити не може, міська рада оголосила конкурс на будівництво трамвайних шляхів. Комісія надала перевагу Трієстинському трамвайному товариству («Societa Triestina Tramway»), контракт був підписаний 1 лютого 1879 року. 21 травня був затверджений план будівництва. 25 листопада 1879 року відбулася пробна поїздка.
Перший в Україні кінний трамвай було відкрито у Львові 3 травня 1880 року. З 5 травня введена оплата проїзду. Функціонували дві лінії («головний вокзал — вулиця Городоцька — площа Митна» і «головний вокзал — Підзамче»), які перевозили в середньому 1 867 000 пасажирів на рік. У 1889 році нараховувалося 105 коней та 37 пасажирських і 3 вантажних вагони, виготовлених в австрійському місті Граці. Середня швидкість руху становила 6,4 км/год. Колії були дубовими. Їх ширина — 1000 мм. Персонал нараховував 70 осіб.

      Перша у світі вдала операція на виразці шлунку (1881)

Її автором був Ридиґер Людвік Антон — польський лікар, хірург, професор, доктор медицини, керівник кафедри хірургії (1897—1919), декан медичного факультету (1898—1899, 1911—1912), ректор (1901—1902) Львівського університету, засновник Львівської хірургічної школи. Ридиґер був одним з найвидатніших світових хірургів, блискучим оператором, автором понад 200 наукових праць і нових методик лікування, талановитим організатором. Пожиттєвий голова Товариства та з'їздів хірургів Польщі. Президент Львівського лікарського товариства (1904). За здобутки в медичній науці та освіті нагороджений дворянським титулом і почесним званням Радника Австрійського уряду (1897). Деякі запроваджені ним методики операцій на шлунку, при раку прямої кишки, ампутації, кардіохірургічні, ортопедичні, урологічні та пластичні втручання широко застосовуються і сьогодні.
Першим у світі виконав резекцію шлунка з приводу стенозуючої виразки дванадцятипалої кишки.

    Перший у Європі залізобетонний міст (1892)

Іван Левинський (1851 – 1919), видатний український архітектор-модерніст, професор Львівської Політехніки, фундатор львівської архітектурної школи, меценат. Фірма Івана Левинського першою застосувала залізобетонні конструкції в спорудженні будівель (Львівська опера, залізничний вокзал)






Винаходи, зроблені у Львові:
•    гас (Ігнатій Лукасевич, Ян Зех; 1853)
•    вакцина проти сипного тифу (Рудольф Вайгль; 1928)
•    функціональний аналіз (Стефан Банах)