Львівські диваки: історія про Юзефа

Людська історія знає багато прикладів, коли невгамовний азарт доводив людей до жебрацтва. Одна з таких сумних історій сталася у Львові на початку минулого століття. Перед Першою Світовою війною біля Латинської катедри просив милостиню колишній майстер-ліпник Юзеф.
Юзеф був добрим майстром, непогано заробляв, але мав одну нестримну життєву пристрасть: дуже любив грати у лотерею. Цей хворобливий азарт так його допік, що одного дня він серйозно вирішив назавжди покінчити зі своїм ганебним захопленням. Придбавши останній, як він себе переконував, лотерейний квиток у своєму житті, Юзеф приклеїв його до дверей свого помешкання «на пам'ять». І треба ж було такому статися, що саме цей квиток виграв.
Юзеф сильно розхвилювався і зробив спробу відклеїти квиток від дверей, але марно. Тоді він побіг до пасажу Андреоллі на площі Ринок, де містилася контора лотерейної фірми і, пояснивши, що сталося, благав представників фірми прийти до його помешкання, аби засвідчити факт виграшу. Але бездушні клерки відповіли, що вони такими справами не займаються і нікуди не підуть. Відчайдушний лотерейний гравець зняв тоді свої вхідні двері з петель і, найнявши екіпаж, завіз їх до контори.
Працівники лотерейної фірми відмовились виплатити виграш, переконуючи Юзефа, що це небачений у світі прецедент і що, мовляв, дверей з квитком до папки зі звітом не підшиєш. Наш майстер не здавався, але хтось із контори, вже вдесяте звіряючи номери, раптом виявив, що квиток, приклеєний до дверей, не виграв. Нещасний гравець, похнюпивши голову, поплентався додому, і тут з розпачем побачив, що злодії, скориставшись відсутністю дверей, винесли абсолютно все з його помешкання, включно з меблями. Юзефу нічого не залишилося, як іти під Катедру старцювати.

Лемко І. Легенди старого Львова. - Львів: "Апріорі", 2008. - 176 с.