Війна за наречену

У середині XVI століття на площі Домініканів розгорілися справжні військові дії, а війна йшла...за наречену. Цією нареченою була Гальшка з Острога — найбагатша тогочасна спадкоємиця усієї Речі Посполитої. І, звісно, охочих одружитися з нею не бракувало. Найбільшого успіху у цій справі досягнув улюбленець короля, магнат Лукаш з Гуркі, який насильно обвінчався з Гальшкою.
Однак мати дівчини, Беата, користуючись прихильністю матері короля Бони, три роки не допускала до дочки небажаного зятя. Та ось королева Бона виїхала до Італії, і Гальшка з матір'ю, рятуючись від законного чоловіка, втекла до Львова і заховалася тут, в тодішньому монастирі Домініканів.
Лукаш, нічого не досягнувши вмовляннями, розпочав потужну артилерійську облогу монастиря. Життя Львова завмерло, торгівля фактично припинилася на декілька тижнів. У розпалі військових дій до Домініканів пробрався під виглядом жебрака той, кого справді кохала Гальшка — православний князь Сімеон Слуцький. Закохані обвінчалися в монастирі, вважаючи попередній насильницький шлюб незаконним. Королю це все набридло і він наказав львівському старості сприяти зухвалому Лукашу у захоплені монастиря. Після того, як за наказом львівської влади було перекрито водогін, монастир здався. Король визнав законним чоловіком Гальшки, звичайно ж, Лукаша, а нещасну дівчину, після недовгого ув'язнення у фортеці Високого замку, відвезли до замку Лукаша, до міста Шамотули у Польщі.
Гальшка не могла забути свого коханого Сімеона і через деякий час, сумуючи, померла. Найцікавіше, що згідно із тодішніми законами, Лукаш не одержав жодного шеляга зі спадщини Гальшки, через те, що вони не мали дітей. Мешканці Шамотул і досі показують «вежу чорної княгині», адже саме так називали Гальшку, котра завжди ходила в чорному вбранні.

Лемко І. Легенди старого Львова. - Львів: "Апріорі", 2008. - 176 с.