Славське

Селище Славське розташоване у сонячній долині у Сколівських бескидах, в місці злиття річок Опір і його притоки Славки, на висоті 590-600 м над рівнем моря. Зі всіх сторін селище оточене горами. Найвищими вершинами є Кичерка (845 м), Плай (876 м), Присліп (990 м), Плішка (1038 м), Ільза (1066 м), Клива (1069 м), Писана Криниця або Довбушанка (1236 м), Високий Верх (1245 м) і Тростян (1232 м).
Як свідчать археологічні знахідки, територія Славська була заселена ще в епоху неоліту.  Деякі дослідники стверджують, що поселення виникло в Х столітті, а його назва походить від слова «славні», яким називали воїнів князя Святослава Володимировича, котрий був убитий у 1015 році братом Святополком. Могила Святослава знаходиться поруч зі Славським, над річкою Опір. Воїни відзначались хоробрістю у походах, а після загибелі князя біля Сколе осіли в Карпатах.
За іншою версією, назва села «Славське» походить від однойменної річки Славко, яка отримала назву від героїчної битви дружинників Захара Беркута з татаро-монгольською ордою Батия у 1241 році. Ці події описані у творі Івана Франка «Захар Беркут». Перша документальна згадка про Славське як про поселення належить до 1483 року.
Протягом XVII-XVIIІ століть історики виділяють тут найбільші хвилі селянського опору проти поляків, татар, угорців. На території Карпат, у Сколівських Бескидах, діяли загони народних месників під проводом Олекси Довбуша та Андрія Дзигановича.
У ХІХ столітті до Славська приїжджає багато видатних людей: письменників, учених, діячів культури. Протягом тривалого періоду тут проживав письменник Микола Устиянович (1811-1885), який також був парафіяльним священиком у селі. Немало часу провів у Славську його син Корнило Устиянович (1839-1903), видатний художник і письменник. Він створив тут ряд портретів, пейзажів, картин на побутові та історичні теми. У місцевій церкві збереглись роботи художника.
У другій половині ХІХ століття сюди неодноразово приїздив поет Володимир Шашкевич (син Маркіяна Шашкевича), найяскравіший представник так званого другого покоління «Руської трійці». У різні роки Славське відвідував Іван Франко, вивчаючи етнографію Бойківщини. Письменник збирав матеріали для історичної повісті «Захар Беркут», а в 1890 році він пройшов від Стрия до Верхнього Синьовидного, щоб зібрати матеріал про життя бойків. Також у Славську побували В. Гнатюк, О. Роздольський, І. Труш, І. Курилас, О. Новаківський, О. Кульчицька, М. Сосенко і багато інших видатних діячів української культури. Вони збирали фольклорний, етнографічний матеріал, писали художні твори, створювали полотна пейзажів. У Славську народився український письменник і журналіст Федір Заревич (1835-1879), знаний під псевдонімом Юрко Ворона. Він є засновником української періодики в Галичині. У 1901 році в Славську працював талановитий художник М. Д. Сосенко (1875-1920). Він розписував церкви, використовуючи зразки українського народного орнаменту.
Історія Славська як зимового курорту розпочалась ще у XVIII столітті. А в ХІХ столітті це вже був відомий курорт завдяки прокладанню залізниці зі Львова до Мукачева у 1887 році. Тоді Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії. Навколишні гори і ліси належали відомим австрійським підприємцям Гределю і Шмідту. Саме вони вважаються прабатьками Славська як гірськолижного курорту. У 20-30-х роках XIX століття у Славську були збудовані витяги і трампліни на горі Погар. У 1961 році Славське отримує статус селища міського типу.
Найбільшого розвитку гірськолижний туризм отримав у 1970-1980-х роках, коли на схилах навколишніх гір було збудовано більше десяти витягів і підйомників для гірськолижників, засновано кілька дитячих спортивних шкіл з катання на гірських лижах. Тут проводилися щорічні чемпіонати СРСР та України, а також міжнародні змагання.
Славське володіє унікальним місцевим мікрокліматом, а саме постійною безвітряною погодою з великою кількістю снігових опадів взимку. Сніговий покрив тут тримається  майже до квітня. Такий клімат зумовлений природнім розташуванням хребтів Бескидів та Горган. Тому Славське є одним із найбільших українських гірськолижних курортів з розвинутою інфраструктурою. У селищі функціонує кілька гірськолижних трас європейського значення. Найпопулярнішим місцем для катання на лижах є гора Тростян (1232 м). На горі довжина підйому сягає 2750 м. Підйомники, розташовані на цій горі, мають довжини від 600 до 1200 м. Північні схили гори розраховані на досвідчених лижників, на інших схилах траси різного рівня складності – як для початківців, так і для професіоналів. Також відомими є два бугельні підйомники: «Політехнік» і «ФМІ» - на горі Кремень. Траси на цій горі нескладні, без перепадів, тому добре підходять початківцям. Окрім цього, функціонують підйомники на г. Варшава та г. Погар.
Цікавий туристичний об’єкт, який не залежить від пори року, наявності або відсутності снігу, знаходиться у Славському на вулиці Січових Стрільців, 2. Це Карпатський музей визвольної боротьби України Юрія Микольського. Збірка Микольського розміщена у двох невеликих будинках. Дві третини експонатів належать до військової тематики: ордени, шоломи, шаблі, гвинтівки, снарядні гільзи, автомати тощо. «Мирна» експозиція: книжки (на почесному місці — раритетні «Кобзарі» видання 1862, 1907 та 1912 років), різноманітні знаряддя праці, медальйони, побутові речі. Багато оригіналів підпільних видань УПА і серед них — самвидавний некролог з приводу смерті Романа Шухевича. Відвідування експозиції безкоштовне.
Тема визвольної боротьби настільки близька Юрію Микольському, що він побудував на подвір’ї власну криївку*. У криївці майже все відтворено так, як бувало насправді: криничка, пічка-буржуйка, радіоприймач і рація, зброя, друкарська машинка, протигази, мапи і ще багато потрібних речей. Усі експонати — оригінали. Муляжами є тільки фігури Романа Шухевича, Василя Кука та радистки — криївка задумана штабною.

     Матеріал інформаційних сайтів про Славське
    (http://slavsko.org/kulturni-miscya.html; http://skole.com.ua);
    путівник «Туристична енциклопедія. Львівщина».

    Транспорт:
    Електричка Львів-Лавочне з Приміського вокзалу,
    вул. Городоцька, 112
    Регіональні потяги Львів-Мукачево, Львів-Ужгород з
    Головного вокзалу, пл. Двірцева, 1
    Автобусне сполучення з Приміського вокзалу,
    вул. Городоцька, 112

    * Криївка — військово-оборонна та господарська споруда
    Української Повстанської Армії, розташована під землею.