Стрий

    Стрий як місто виникло на березі однойменної річки, притоки Дністра. Найменування ріки походить від поєднання звуків «стр», що з прадавніх часів означало «протічна вода». З доісторичних часів на березі Стрия селилися слов’янські племена, особливо білі хорвати.
    Стрий вперше згадується у 1385 році. У 1431 році місто отримало Магдебурзьке право. На розвиток міста позитивно вплинуло його географічне розташування на перехресті двох шляхів: найважливішого через Карпати (Львів – Мукачево) та повздовжнього на Передкарпатті (територія в Західній Україні, в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей). Найбільше зростання Стрия відбувалося у 2-й половині XVII століття (розвиткові міста сприяв король Речі Посполитої Ян ІІ Собеський). У 1772-1918 роках Стрий входив до складу володінь Габсбургів і був центром округу. З кінця XIX століття місто стає одним із найважливіших осередків українського національного руху в Галичині. З 8 вересня до 19 жовтня 1914 року і з 22 жовтня 1914 до 31 травня 1915 року Стрий окуповано російськими військами. До 1918 року головними українськими політичними та економічними діячами Стрия були Євген Олесницький (український правник, політик, громадський діяч, публіцист, письменник; один із засновників Національно-демократичної партії, посол до Галицького сейму в 1900-1910 роках і голова Українського сеймового клубу, у 1907-1917 роках – посол до віденського парламенту, активно боровся з курсом «нової ери», підтримував зв'язки з Наддніпрянщиною) та Остап Нижанківський (священик УГКЦ, композитор, диригент, громадський діяч; у 1918-1919 роках о. Остап Нижанківський входив до складу Української Національної Ради ЗУНР, очолював повітовий комісаріат Стрийщини). 1 листопада 1918 року на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів синьо-жовтий прапор. Починалась нова доба – доба збройної боротьби за українську державу. Під час українсько-польської війни 1919 року в Стрию була зупинка командування III Корпусу Української Галицької армії. 13 травня 1919 року Стрий окупувало польське військо, розпочалися розстріли та репресії. У 1920-1930-х pоках Стрий був одним із найактивніших осередків Організації українських націоналістів та Української військової організації.
Сучасний Стрий – місто, відоме талановитими митцями, творчими спілками та художніми колективами. Стрий радо зустрічає гостей, він відкритий для спілкування та співпраці.
    Знайомство зi Стриєм розпочинається із залізничного вокзалу. Перший вокзал, дерев’яний, побудований у 1875 році. Теперішній двоповерховий вокзал зведений після         ІІ Світової війни. Від вокзалу до центру міста веде проспект Чорновола. На право від проспекту – вулиця Соломії Крушельницької. На цій вулиці, в колишній віллі другої  половини ХІХ століття, знаходиться Центр творчості дітей та юнацтва. Навпроти – культова споруда ХІХ століття, сьогодні церква Святого Архистратига Михаїла. Біля церкви цікавий за своєю архітектурою міський Будинок культури.
    Гордістю майдану Незалежності є меморіально-скульптурний комплекс, присвячений будителям і просвітителям нації: Лесі Українці, Тарасу Шевченку, Івану Франку – творіння скульпторів Василя і Володимира Одрехівських. На розі проспекту Чорновола – кам’яниця початку ХІХ століття, побудована в стилі сецесії – тепер міська поліклініка.
    Будинок навпроти – архітектурна пам’ятка XVII століття. За переказами, цей будинок спорудив Стрийський староста, а потім його придбав польський король Ян Казимир для дружини Марії.
   Милують око вілла початку ХХ століття, тепер Будинок працівників освіти на вулиці Олекси Бобикевича, 5, та  музей «Верховина» на вулиці Євгена Олесницького, 15, що знаходиться в будинку, побудованому в кінці ХІХ століття.
Будинок на вулиці Т. Шевченка, 71, де знаходиться міська рада, був збудований у кінці  ХІХ століття, а за часів Австро-Угорської імперії у ньому містилися суд та в’язниця.
   Дуже багату історію має будинок середньої школи № 7 (вул. Ф. Колесси, 12), збудований в ХІХ столітті, де знаходилася гімназія. У свій час тут навчалися такі відомі особистості, як Блаженніший Кардинал Мирослав Іван Любачівський; Степан Бандера, Олекса Гасин, Володимир Тимчій (Лопатинський), Степан Охримович, Андрій Бандера, Філарет та Олександр Колесси та Нестор Нижанківський.Перед будинком у минулому столітті стояв пам’ятник Яну Кілінському, який був знищений комуністичною владою. На цьому місці в 1992 році громадськість Стрия встановила пам’ятник національному герою України Степану Бандері (автор пам’ятника – скульптор І. Самотос).
    Гордістю міста Стрия є Народний дім, що на вулиці Народній, 8. Це особливий витвір архітектурного мистецтва кінця ХІХ століття. Дім збудований за кошти громади.
    У цілому кожна вулиця вписала свою сторінку в історію міста Стрия, що зробило його таким чарівним і неповторним.

Музеї
«Борцям за волю України»
Відкритий 19 червня 2005 року на території колишньої тюрми, яка діяла від 1898 до 1963 року. Експозиція комплексу присвячена пам’яті в’язнів та людей, замордованих в цих стінах.
Адреса: м. Стрий, вул. Олесницького, 4
Час роботи: нд.-пт.: 09:00-17:00, сб. - вихідний
Телефон: +38 (03245) 5-84-68, 7-07-35

«Верховина»
Науковою базою музею є експонати, які налічують понад 26 тисяч одиниць основного фонду. Найцінніші з них — стародруки, ікони, традиційний одяг, писанки, взірці вишивок, рідкісні книги, монети, медалі.
У музеї діють 6 постійних експозицій та 2 зали зі змінними виставками. Музейна експозиція складається з 3 відділів: природи, історії та етнографії.
Адреса: м. Стрий, вул. Олесницького, 15
Час роботи: нд. - пт.: 09:00-17:00, сб. - вихідний
Телефон: +38 (03245) 7-07-35, 5-22-43

«Хвилі Стрия»
Музей створено в 1976 році для популяризації творів митців пера і пензля Стрийщини. Його експозиція містить біля 600 експонатів. Це книжки, живописні полотна, графічні роботи, народна вишивка, художнє скло тощо.
Адреса: м. Стрий, вул. О. Бобикевича, 5
Час роботи: за домовленістю
Телефон: +38 (050) 707-31-21

    Матеріал Вікіпедії та офіційного сайту
    Стрийської міської ради (http://stryi-rada.gov.ua/)

    Транспорт:
     Електрички з Приміського вокзалу, вул. Городоцька, 112:
     Львів-Трускавець, Львів-Лавочне;
     з Головного вокзалу, пл. Двірцева, 1:
    Львів-Мукачево, Львів-Ужгород.

    Автобусне сполучення з
    Автостанції № 8, пл. Двірцева, 1